Он говорит «ночь», я говорю «день»,
Я выбираю свет, он выбирает тень.
Я говорю «пой», он говорит «плачь»,
Я говорю «стой», он говорит «вскачь».
Я говорю «нет», он говорит «да»,
Я говорю «да», он говорит «нет» –
Вот так всегда, вот и ответ.
А вокруг него вянет трава,
А вокруг него – соберутся воины,
А вокруг меня – только синева
И кружатся вороны.
Я говорю «с ним», он говорит «с ней»,
Я говорю «дай», он говорит «бей»,
Я говорю «мир», он говорит «бой»,
Я говорю «спи», он говорит «вой»,
Я говорю «нет», он говорит «да»,
Я говорю «да», он говорит «нет» –
Вот так всегда, вот и ответ.
А вокруг него вянет трава,
А вокруг него – соберутся воины,
А вокруг меня – только синева
И кружатся вороны.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Помоги мне понять о ком или о чем этот стих? Комментарий автора: Слава Богу - все-таки читают мои стихи те, кто к Богу имеет хоть какое-то отношение: обычно, если не понятно, просто ставят, не разбираясь, "двойку", и идут дальше. Все просто и здорово. Да?
С удовольствием помогу разобраться, Тамара.
Есть у меня (в книге) такой псевдоним: Грязь Евангельский. Объясняю я его так: Грязь Евангельский – моя формула Человека. В каждом человеке есть чистое, данное Богом изначально. В каждом человеке и грязи достаточно, а разница между людьми – только в пропорциях...
Так вот это стихотворение о борьбе этих двух половин: "Он" - это - зло. Большое зло... Вы понимаете... А "я" - это - я, с тем, что мне изначально дано было :) Вот так и боремся всю дорогу. И "он" очень часто имеет численный перевес, потому что имя ему - ...
Но нет ничего невозможного с именем Господа на устах. Так ведь?
Да пребудет с нами сила Господа Бога нашего. Amen.
:)
zanna
2005-12-16 09:05:00
Спасибо.Признаюсь,что понятнее стало после комментария.Пока читала стих-ие,думала,что же держит их вместе.Теперь знаю.Удачи автору!
Вероника Стрелетс
2007-05-12 13:46:12
Закрыв глаза и не читая комментария автора,понимаешь эту Борьбу и ждешь победы все же "Я". С БОГОМ!
Катя Пушкарева
2009-09-06 12:34:58
Довольно неплохо. Со смыслом.Есть над чем поразмышлять.
И времени больше не будет. - Галина «И клялся Живущим во веки веков, Который сотворил небо и все,
что на нем, землю и все, что на ней, и море и все, что в нем, что
времени уже не будет; (Откровение 10)
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
